КРОПИТИ, ПЛЮ́, ПИШ,

Кропити, плю́, пиш, гл. Кропить, окроплять. Сонце світить, дощик кропить. Ном. № 236. Кропи нас, мати, свяченою водою. Грип. III. 510. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 311.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

КРОПКОВИЙ, А, Е. →← КРОПИЛО, ЛА,

T: 123